У перші дні повномасштабного вторгнення наш склад склотари спустів. Волонтерки та волонтери швидко пригадали уроки історії та, готуючись до оборони міста, шукали доступні підручні ресурси. А що найбільш відоме як не коктейлі Молотова?

Вслід за пляшками, які збиралися на переробку, змінили свою спеціалізацію і наші мішки та піддони, стаючи укріпленнями на блокпостах.

На щастя, першочерговому задуму – зустріти та зупинити ворога в бою - не судилося здійснитись. ЗСУ та загалом Сили оборони України гідно виконали свою роботу на Криворізькому напрямку. Але факт мобілізації, чи точніше солідаризації населення та бізнесу, відбувся, перерісши у системну роботу.

Ми нічого оперативно не висвітлювали із залаштунків допомоги армії та ВПО, розуміючи  неоригінальність такої діяльності, коли включилася вся країна. Та й темпи запитів та реакції на них були такими, що не завжди встигали фіксувати. Сьогодні розуміємо, що завдяки, здавалося б, негативному явищу «паперової армії» маємо відзнаки, за якими стоять багато роботи та людського ставлення з обох боків. Адже серед оперативних завдань у війську таки знаходять можливість пам'ятати і подякувати за підтримку, як і ми не забуваємо, чия служба зараз найпріоритетніша.

Від перших днів вторгнення до сьогодні ми продовжуємо допомогу двома способами. Але обидва вони неможливі без нашої основної спеціалізації – збір і переробка вторинної сировини.

Перший спосіб - власне сировина. Скляні пляшки попервах і поліетиленова плівка досі. Весь стрейтч та будівельний поліетилен, що нам здають на пункти прийому, ми переробляємо у нові мотки плівки. Для фронту це той витратний матеріал, як і маскувальні сітки, здавалося б, нестратегічний, але завжди потрібний. І забезпечується він завдяки продовженню роздільного збору населення, організацій та установ, які не збільшують сміттєзвалища, а пускають використаний матеріал на нові потреби. До речі, до історії з сітками ми теж залучалися в якості посередника від підприємств, які мають чисельні обрізки тканин. Знову ж - неочевидні партнерства, а якась потреба фронту закривається на певний час.

Власне партнерства - це та сила, яка збільшує фінансові можливості, а з ними масштаби допомоги.

Своїх клієнтів та клієнток ми завжди вважали і вважаємо партнерами, коли чесно проговорюємо свої умови прийому сировини та очікуємо аналогічної порядності при продажу нам ресурсноцінних матеріалів.

Ми не припиняємо нагадувати, що, хоча маємо додану вартість у вигляді екологічних рішень, все-таки наше підприємство — бізнес, який має сплачувати податки, виконувати грошові зобов'язання перед своїми співробітницями та співробітниками, простіше кажучи, платити щомісячно їм зарплатню. Тому за ціноутворенням та нашим асортиментом стоїть не тільки бажання берегти природні ресурси, але й певні ринкові обмеження. З нашими пропозиціями ви можете ознайомитися як на пунктах прийому, так і на сайті в розділі “Відділ закупівлі”

Щиро вдячні тим, хто ставиться до цього з розумінням та не покидає звичку розділяти свої відходи, перетворюючи їх на доходи!

А вже з доходів від макулатури, пластмас, ПЕТ-пляшок, алюмінієвих бляшанок разом із іншими партнерствами, як-то волонтерська ініціатива “Берегині” та фірма 3KBaits,ми могли закривати запити війська - від закупівлі чи ремонту машини і дизелю для них до “живлення” сухпайками та грілками самих військових. Звісно, закупівлю такого сучасного вантажного транспорту, як дрони, теж радо підтримали, щоб окупанти отримували гідні доставки на свої голови.

Хоча ми не журнал Time, який у 2022 році визнав народ України людиною року, але хочемо, щоб ви розуміли: за кожним «дякую», яке ми отримуємо від військових, стоїть внесок кожної людини, яка взяла на себе відповідальність не примножувати сміття, а розділяти і здавати вторинну сировину. Ваш внесок є у кожній нашій можливості допомогати.

Неприкметні речі переростають у вагомі справи, коли діємо спільно та системно.

Лишаємося надійним тилом для нашого звитяжного війська!